Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

ЮрПублікація. Чи є судом орган держави, що не здійснює правосуддя?

10.04.2009

Тема: визначення "суду", філософсько-правовий аналіз

10-11 квітня 2008 року на економіко-правовому факультеті Донецького національного університету відбулася Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих учених 10-11 квітня 2008 року.

Далі - опубліковані в збірнику цієї конференції тези.

Бігун В'ячеслав. Чи є судом орган держави, що не здійснює правосуддя? (Про філософсько-правове визначення суду) // Реформування сучасної правової системи: Збірник тез Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих учених 10-11 квітня 2008 року / Упоряд. А.О. Сошников, Н. М. Козопас, О.А. Кобець, А.Г.Скиба. – Донецьк: Друк-інфо, 2009. – Том 1. – 260 с. – С. 42-43.

Бігун В. С., науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, к. ю. н

ЧИ Є СУДОМ ОРГАН ДЕРЖАВИ, ЩО НЕ ЗДІЙСНЮЄ ПРАВОСУДДЯ? (ПРО ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ СУДУ)

Вважається, що суд – це „орган держави для здійснення правосуддя…” (Маляренко В. Т. Суд // Юридична енциклопедія. – К., 2003. – Т. 5. – С. 386). Виникає запитання, винесене в назву: чи вважатиметься судом орган держави, що не здійснює правосуддя? Аби відповісти на питання з’ясуймо формальні та змістовні ознаки суду та правосуддя.

Поставлені питання є не спекулятивними, а практично актуальними. Зокрема, вони актуалізуються рішенням Європейського суду з прав людини в справі „Сокуренко і Стригун проти України” (2006). Суд, з-поміж іншого, встановив, що „перевищивши свої повноваження, які були чітко викладені у Господарському процесуальному кодексі, Верховний Суд [України] не може вважатися "судом, встановленим законом" у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції відносно оскаржуваного провадження” (п. 28 Рішення) (зазначимо факт окремих думок).

Це питання є значимим і в зв’язку з історико-правовою оцінкою рішення Верховного Суду України за позовом „В. Ющенко до ЦВК” (2004). Суд, на думку критиків, призначаючи третій тур голосування на президентських виборах, діяв поза межами повноважень й ухвалив, на їх думку, незаконне рішення, що підірвало легітимність Суду.

Далі звернімося до теоретичного та філософського аналізу поняття суд через призму його формальних і змістовних характеристик. Для цілей даного дослідження обмежимося аналізом позитивного державного права, тобто законодавства, встановленого державою.

Чинним законодавством України визначено, що суд є органом держави (для прикладу: „Суд – відповідний орган судової системи держави (ст. 2 Закону України „Про міжнародний комерційний арбітраж” (1994)). Оминувши в даному викладі інакше змістовну дискусію щодо видів судів (зокрема, державних і недержавних, зокрема третейських), а також того, що інколи поняття суду включає поняття суддя, відзначимо: маємо на увазі державні суди.

Надалі зосередимося на змістовних характеристиках поняття суд. До таких можна віднести основні засади (принципи) діяльності судів (судочинства), зокрема визначені частиною 3 статті 129 Конституції України: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) забезпечення доведеності вини та інші. Порушення зазначених засад може мати наслідком скасування судового рішення як результату судової діяльності. Це підтверджує тезу про те, що судом є не будь-яка діяльність спеціального органу держави, а лише така, що відповідає певним засадам, вимогам.

Істотним також є й розмежування понять судочинство, як процесуальної форми діяльності, та правосуддя. Звернімося до правових позицій Конституційного Суду України (КСУ), в яких відзначалися формальні та змістовні характеристики поняття правосуддя.

За тлумаченням КСУ «відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя – це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ» (абз. 1 п. 3 Ухвали КСУ № 44-з вiд 14 жовтня 1997 року).

Ключовою щодо змісту правосуддя можна вважати наступну правову позицію Суду: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» (абз. 6 п. 9 Рішення КСУ (2003) у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора). Цю правову позицію, акцентуючи на «дотриманні справедливості», КСУ повторив у ще одній справі (про призначення судом більш м'якого покарання (2004)).

Зазначені правові положення дають підстави стверджувати про наявність формальних і змістовних ознак правосуддя, що характеризують його сутність. Формальною ознакою правосуддя є його здійснення в формі судочинства судами як державними органами.

Таким чином, з позицій аналітичної юриспруденції та філософії права (тут, у розумінні осмислення права, яким воно повинно бути), судом в Україні може вважатися такий орган, який здійснює самостійну галузь державної діяльності в формі судочинства у відповідності до вимог справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Якщо перефразувати висновок із акцентом на змістовній (понад формальну) ознаці поняття суду: лише за умови здійснення правосуддя спеціалізований державний орган може вважатися судом.





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign