Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

ЮрСлава Публікація: Юрист як професійний друг

26.02.2008

Нам, юристам, довіряють таємниці, на нас сподіваються, просять нашої поради. У чому полягає наша дружба? Чи можна характеризувати наші стосунки з клієнтом категорією «дружба», чи є клієнт другом юриста?

Почнемо з визначень. Аристотель, який чи не найповніше охарактеризував дружбу, вважав  «дружність» (philia) різновидом чесноти, необхідним для життя. Він розрізняв три види дружби за підгрунтям, на якому вона базується. Отож, основами дружби є: благо, приємність, корисність.

Розрізняючи три види дружби, Аристотель вважав перший вид – заснований на благові – найбільш досконалим, інші два – не ідеальними, «випадковими», хоч і найбільш поширеними. Дружба-корисність, на відміну від дружби-блага, є обмеженою і характеризується тим, що такі друзі цінують один одного за матеріальну користь. Їхня дружба не обов’язково має бути приємною, може припинитися, коли зникне користь від стосунків.

Якою ж є дружба з юристом?

Стосунки юрист-клієнт не відносяться до категорії дружба-благо. Бо об’єктом є не особа як така, а правове питання, на вирішення якого спрямовані стосунки. Не є стосунки між юристом та клієнтом і дружбою-приємністю, бо приємність – це не засада чи мета стосунків. Відтак, за логікою, залишається дружба-корисність: клієнт отримує пораду, як користь від юриста, юрист – гроші, як користь від клієнта.

У принципі, в ідеалі й часто на практиці, стосунки юрист-клієнт характеризуються категорією «обов’язок», відмінною, за своїм змістом, від категорії «обов’язок» у звичайному бізнесі. Бо юрист зобов’язується робити все в рамках закону, аби юридично допомогти клієнту; такі стосунки подібні до відносин лікар-клієнт. Лікар зобов’язаний допомогти, врятувати хворого, навіть якщо той не заплатив за своє спасіння. Це, певною мірою, етичний обов’язок, що характеризує професійні стосунки юрист-клієнт.

Ще одне питання: як називати стосунки юрист-клієнт, коли юрист не отримує грошей від клієнта? Йдеться про стосунки pro bono. В даному разі не може йтися про стосунки взаємності, взаємної корисності. Такі відносини юриста-клієнта не можуть вважатися третім видом дружби.

Такі стосунки є однобічними: клієнт отримує більше, ніж юрист. І такі стосунки, за Аристотелем, є нерівними. Дружба рівних чи дружба нерівних ґрунтується не на тому, що кожен із друзів отримує щось одне (користь, задоволення), а на тому, що «нерівні» друзі отримують щось різне, непропорційне. Один, наприклад, отримує більше матеріальних благ, інший – більше слави, внутрішнього, марального задоволення. Тобто відносини pro bono клієнт-юрист – це відносини дружби нерівних, але все-таки дружби.

Відносини юрист-клієнт характеризуються лояльністю. Юрист – лояльний друг, товариш клієнта. У цьому смислі лояльна людина не обмежена мораллю (друг готовий на все заради друга, навіть на вбивство), але юрист собі цього дозволити не може: він обмежений законом і професійною етикою. Отож, юрист, який прагне бути водночас і другом, неминуче зіткнеться з дилемою. Дилеми, які йому доведеться вирішувати самому, можуть призвести до втрати або статусу юриста, або статусу друга.

У контексті юрбізнесу дружба юриста й клієнта в смислі дружби-користі обіцяє численні переваги. Такий клієнт залишатиметься лояльним до юриста, а юрист – до клієнта. Принаймні, вони залишаться разом. Хоча іноді не відомо, на якому боці закону чи права.

Славік Бігун





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign