Перша сторінка
Мапа сайту
Зворотній зв'язок
Персональний сайт Славіка Бігуна
Людяність і оптимізм, професіоналізм і довершеність

ЮрХіт

ЮрСлава Публікація: Як Україна Європі суддю сватає

04.02.2008

Історія з добором «українського судді» до Європейського суду в Страсбурзі далі інтригує. Вона стала не просто цікавою історією, але й трилером у кількох частинах із непередбачуваним кінцем. І джерелом постійних політичних і правових проблем та неприємностей. Усунути які намагаються політики, юристи, дипломати в Україні та за кордоном.

У січні 2008 року ПАРЄ вдруге не голосували за порядком денним щодо питання «українського судді». Й цього разу не вдалося переконати керівництво ПАРЄ. Зокрема в тому, що від України слід сприймати лише результати так званого «другого конкурсу», що відбувся в грудні 2007 року.

Другий конкурс, на відміну від першого (квітня 2007 року), проводила конкурсна комісія, створена не Мін’юстом, а Національною комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права. І голосування в другому конкурсі відбулося відкрито – як встановлювали правила обох конкурсів. Список трьох кандидатів, у який увійшли Станіслав Шевчук (13 голосів), Анна Юдківська (10), Василь Мармазов (8) оперативно направили до Страсбурга.

Здавалося, що все гаразд, однак було одне істотне «але»: як бути з першим списком, із єдиним наразі кандидатом Сергієм Головатим, який так і не взяв участі в другому конкурсі?

Каменем спотикання виявився юридичних промах: попри численні недоліки й порушення під час організації та проведення першого конкурсу, його результати юридично не скасовано. Вересневим Указом Президента скасовано лише Указ, яким ініційовано квітневий конкурс, й МЗС зобов’язане, по суті, відкликати «не скасований» список.

Велася дипломатична робота на найвищому рівні. Глава держави особисто довів свою позицію до відома представника РЄ на зустрічі на початку січня. Новий Міністр юстиції теж сподівався на дипломатію. Позицію сприйняли, проте не прийняли. Авторитет Головатого, якого, до речі, в січні переобрано віце-президентом та головою моніторингового комітету ПАРЄ, звів нанівець майже всю дипломатичну роботу команди Президента та МЗС. ПАРЄ, хоч і двічі переніс голосування, наразі не визнав відкликання списку.

Виникла колізія, зокрема міжнародноправового плану. Що вважати волевиявленням держави України: надісланий у квітні 2007 список чи рішення глави держави його відкликати і подати новий? Керівництво ПАРЄ очевидно вважає, що Україна вже висловилася щодо кандидатів, тепер справа за ПАРЄ. І вже готова була голосувати, аби не двоє кандидатів, що відмовилися (відтак вони потрапили до другого списку). Тож і перший список теж не повний і заповнити його ніким.

Але погляньмо на ситуації з позиції здорового глузду. Уявімо, що двоє молодих людей вирішили взяти шлюб: заручилися, подали заяву. Однак один із них потім передумав і пішов забирати заяву – відкликав її. Запитання: чи вправі РАГС реєструвати шлюб? Здається, відповідь очевидна.

Вирішення колізії нині лежить у площині доброї волі всіх учасників процесу.

Водночас, як видається, українські юристи засвоюють ще один урок: наслідки індивідуальної помилки чи свідомого порушення правил, закону в державних справах можуть бути відчутними не лише на національному, але й міжнародному рівні. Наслідки дрібного порушення можуть стати масштабними.

 

Публікація: Бігун Славік. Як Україна Європі суддю сватає (колонка редактора) // Юридична газета. — 2008. — № 5 (140) (5.02). — С. 3.





 

Статистика

Rambler's Top100

Створено в
студії

~~ <*))>< ~ fishdesign